ПРОБЛЕМА НАРКОМАНІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

Дедалі більше прилучення населення багатьох країн до шкідливих звичок розцінюється як хвороба цивілізації. Найбільш відомими шкідливими звичками, які завдають шкоди здоров’ю, є куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія.

Унікальну позицію між різних форм наркотизації останнім часом займає наркоманія тому, що вона поширюється з величезною швидкістю. 75% молодого населення 15-25 років стоять на обліках в наркодиспансері. Аж в 35 разів останнім часом збільшується смертність дітей від наркоманії. А це ми ще не знаємо про ту молодь, яка не перебуває на обліку, ще не зверталася за допомогою, лікувалася анонімно або перебуває на етапі залучення до залежності. Швидше за все, статистика була б більш жахливою, в разі можливості отримання повної інформації.

Але не тільки сама наркотизація привертає до себе увагу, а ще й вік залучених в неї. Наприклад, 20 років тому середнім віком було 15-25, а вже зараз нижньою планкою є діти від 9 до 10 років, верхній – від 30 і старше. У зв’язку з цим потрібно диференційовано підходити до профілактики, лікування і реабілітації залежних. У наш час наркотизація змінила і свою характеристику. Зараз існує тенденція до полінаркотоксікоманіі. Пацієнти з наркотичною залежністю можуть освоїти прийом алкоголю, і набувають за короткий проміжок часу алкогольно-наркотичну залежність. А ось ті, хто хворий на алкогольну залежність, додають до ефекту алкогольного сп’яніння прийом наркотиків. Можна рідко зустріти мононаркозалежних. У наркоманів, які проходять лікування, виявляють залежність мінімум від трьох психоактивних речовин. Спочатку вживають їх по черзі з переходом від легких до більш сильних або нових, але зазвичай перемішують, щоб ефект одних заповнився іншими. Приходимо до такого висновку, що допомога психологів та психотерапевтів повинна збільшуватися і розвиватися, залучаючи сім’ю або близьких до процесу лікування.

Існують психологічні причини загострення наркоманії.

Причини наркоманії

  • проблеми в родині. Любові батьків може бути недостатньо, або навпаки, вона може бути в надлишку. Дитина просто не вміє самореалізовуватися без батьків. Підліток знайде втіху в наркотиках, якщо в родині буде тиранія з рукоприкладством або навпаки: діти будуть занадто розбещеними. Але така проблема може виникнути ще й в тому випадку, якщо діти не отримають необхідних знань про те, який шкідливий алкоголь з сигаретами і наркотиками.
  • інтерес до нового. Цікавість до якоїсь новизни нерідко мотивує до 1-го вживання наркотику. Такий інтерес виникає від сторонніх або самостійно. Більшість людей впевнені, що нічого не буде, якщо спробувати наркотики лише один раз.
  • можливість досягнення творчих і інтелектуальних успіхів. Від цього можуть постраждати творчі особистості, які вважають, що наркотики допоможуть їм знайти натхнення, збільшити кругозір, стати першовідкривачами, експериментуючи над своїм тілом і душею.
  • протест суспільним і сімейним засадам через юнацький максималізм або якісь особливі характеристики особистості.
  • звичайна невихованість, що включає в себе недисциплінованість з повною втратою відповідальності над своїми вчинками.
  • внутрішня конфліктність.
  • душевна дисгармонія, нестача впевненості в собі, непередбачуваність розвитку подальших подій життя, почуття тривоги, нудьга, страх з незахищеністю.
  • погане оточення, відсутність інтересів до корисних захоплень.

Ще існують проблеми в державі, які відносяться до соціальних причин наркозалежності. наприклад:

  • сучасне суспільство змінює свій погляд на цінності.
  • вплив культури Заходу.
  • приховано пропагується аморальна поведінка з відсутністю цензури в засобах масової інформації.
  • система розвитку різних дитячо-юнацьких організацій та гуртків відсутня.
  • серед населення здоровий спосіб життя неефективно і мало пропагується.

Усі психоактивні речовини впливають на мозкові клітини, які у нейрофізіології називають центром задоволення. Біологічна сприйнятливість до природних життєвих подразників просто ламається через звикання до ПАР, що формується в період вживання. Швидкість ефекту від наркотиків стає поза конкуренцією з іншими, природніми подразниками. Тому, при відмові від вживання, у людини з’являється дискомфорт всього тіла в цілому, йому потрібно все нова і нова доза. Це специфічне захворювання головного мозку, сила волі з самоконтролем і самоаналізом просто паралізуються. У людини відбувається зміна емоцій, моральних, ціннісних ідеалів. Вона не здатна сама знайти вихід з цієї кризи, вона дезорганізована і не адаптована до навколишнього середовища. Лікувальна та реабілітаційна робота має таку мету – забезпечення відмови від будь-якого наркотику на тривалий період часу.

В останні роки все частіше стали говорити про наркоманію в розширеному тлумаченні про так звані не хімічні форми залежності – азартні ігри, комп’ютероманія, екстремальні види спорту, релігійне сектантство і інше. Люди, які мають авантюрний склад особистості, які схильні ризикувати, найчастіше знаходять якусь форму залежності. Такі форми можуть поєднуватися або переходити одна в одну. Опрацювання програм реабілітації має враховувати ці важливі моменти, тому що за допомогою них людину перемикають на інші заняття, які можуть витісняти наркотики, або навпаки – процес лікування хвороби буде ускладнюватися. Дану роботу необхідно проводити індивідуально, обдумавши все до дрібниці.

Хронічний характер залежності від наркотиків формується на несвідомому і свідомому рівні. Він може загостритися через деякі провокуючі обставини. Залежність, що формується на свідомому і несвідомому рівні до наркотиків, при певних провокуючих обставинах може загострюватися. Це завжди сприймається як трагедія, як результат неефективного лікування, даремно витрачених сил і засобів, породжуючи громадську думку про безпорадність медицини і невиліковність хвороби. Це суб’єктивний підхід, на жаль, дуже поширений в середовищі наркозалежних та їхніх родичів. Тоді як при загостренні багатьох інших хронічних захворювань, рецидиви сприймаються як закономірні ознаки розвитку хвороби і не викликають вираженого песимізму і розчарування. У всьому світі в останні роки прийнята модель наркотичної залежності як це біологічний, психологічний, соціальний і духовний розлад. У моделі даного захворювання все унікально, в той час як у звичайної хвороби існують причини, клініки, набір ліків і препаратів, прогноз можливого результату. Успішність в лікуванні залежних від наркоманії буде залежати тільки від довгого процесу спільної праці самого пацієнта з його близькими і лікарями. Найголовніше під час лікування – це вибудувати і забезпечити виконання правильної моделі поведінки з рецидивами. Проводиться трудомістка психологічна і терапевтична робота з пацієнтами та їхніми близькими.

Лікування повинно бути добровільним, буде потрібно багато часу на те, щоб з терпінням пройти всі етапи лікування. Батьки обов’язково повинні бути включені в процес терапії та реабілітації, вони теж вимагають проведення з ними кропіткої роботи. Присутність неправильного виховання, нерозуміння сенсу проблеми, порушення емоційних зв’язків зі своїми дітьми – все це буде заважати успішному одужанню. Проблема буде вирішена в тому випадку, якщо в лікувальний процес будуть включені всі зацікавлені в цьому люди.

Людина, яка не утрималася від спокуси його спробувати, може швидко набути залежність від наркотиків. Для цього є багато супутніх причин. Але у кого зберігся або прокинувся в процесі лікування інстинкт самозбереження і є бажання вилікуватися, кому самовіддано і грамотно допомагають близькі люди і фахівці, той має хороший шанс для лікування. Якщо ж пацієнт – особистість проблемна, з амбіціями і відмовою від допомоги і готовності працювати над собою, якщо немає підтримки близьких людей, теж готових працювати над своїми помилками, конструктивно брати участь в лікуванні та реабілітації, тоді існує великий ризик рецидиву хвороби . Чиясь безуспішність в лікуванні не перекреслює можливості вилікуватися іншому, так само як і чийсь успіх не стає автоматично гарантією успіху іншому. Лікування не гарантує, а прораховує в кожному випадку складові успіху і механізм їх забезпечення.

Наркоманія – це дуже важка і багатостороння проблема. В першу чергу це проблематика окремого індивіда, його сім’ї, яка не змогла правильно виховати і застерегти дитину від різних спокус. Така сім’я не навчила самостійно приймати всі рішення, не підготувала до дорослого життя. Тому дану порожнечу замінює погана компанія з вулицею.

Це проблема і суспільства, котра пустила молодь у вільне плавання, яке не зуміло їх незрілу, неприборкану, не обтяжену досвідом енергію організувати, направити в корисне русло, виховати в них духовність, демонструючи її власними прикладами. Це і недостатній рівень сучасної медицини і її можливостей успішно вирішувати такого роду проблеми. Це і недостатньо професійне вирішення своїх конкретних завдань по локалізації проблеми наркозалежності багатьма відомствами, які беруть в цьому участь.

Наркоманія – страшний ворог здоров’я, вона підступна і безжальна. Уникнути наркоманію можливо лише одним способом – ніколи не пробувати наркотики. А для тих, хто вже потрапив в прірву, хорошою порадою буде – не здаватись – наркоманія виліковна. . Наркоман, який бажає позбутися свого «недугу», повинен докладати всіх зусиль – в першу чергу душевних, вольових та інтелектуальних. Лише тоді наркоман здатний розпрощатися з наркотиками назавжди. Так, це непросто. Для цього потрібен час, бажання, терпіння. Тому будьте чесними, мужніми і терплячими – і, повірте, наркоманія відступить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Call Now Button0800 215 431